Від Полтави недалеко,місто є, де я живу.

Воно єдине і рідненьке, я правду, друзі, вам кажу.

Бо місто наше-то Лубни, де народилась і росту,

Бо тут батьки мої, і друзі, і дитсадок, куди ходжу.

Для мене все тут любе й найдорожче: фонтани, парки,

Верхній Вал , Сула ,і шлях додому по дорозі

мені ніяк не набрида.

Та що казати — слів немає, лиш можна висловитись так:

«Мої Лубни, мій рідний краю, тебе люблю я і гадаю,

Що в світі кращого нема.

Бо дух землі святий і рідний вдихаєш ти із дня у день.

Місто моє, для мене ти єдине,

Я так кажу, бо я люблю тебе!»