середня група "БДЖІЛКИ" /Files/images/39078786_27001116_22252928_anim2_pchelki.gif

Ми, мов бджілки-трудівниці

Нема часу зупинитись!

Ще, мов бджілки ,ми слухняні!

Виховательки ж, як мами!

Вдома все розповідаєм:

Як в садочку нас навчають, Як гуляєм,як спимо, Дуже гарно живемо!

Вихователі: Ковінько Оксана Григорівна, Левченко Людмила Василівна

Помічник вихователя :Гребенюкова Тетяна Андріївна

Кількість дітей у середній групі 10 чоловік.

П’ятий рік життя дитини – це період надзвичайної мовленнєвої активності, що виражається в нескінченних запитаннях до дорослих. До 4,5 років завершується формування граматичної правильності мовлення. У дитини спостерігається таке унікальне явище, як словотворення. Розвивається монологічне мовлення, мовлення-повідомлення. Дитина будує висловлювання різного типу: мовлення-описи, мовлення-розповідання./Files/images/IMG-b51363ba04a31c9f004c2ab7d22c0ffc-V.jpg

Особливого значення набуває спільна сюжетно-рольова гра. Одна і та сама гра може повторюватися впродовж кількох днів у різних варіаціях. Це є показником розвитку творчої гри та поглиблення інтересу до певних сторін навколишнього життя. Потрібне активне втручання дорослого, щоб дати новий поштовх грі, збудити пізнавальну активність дитини, її творчу ініціативу.

Набагато різноманітнішими стають сюжети дитячих малюнків і будівель, хоч задуми залишаються ще недостатньо чіткими та стійкими.

Дошкільник охоче виконує трудові доручення. Проте дитяча праця ще тісно пов’язана з грою, саме ігрові мотиви роблять її привабливою.

Сприймання. Діти оволодівають умінням обстежувати предмети, послідовно виокремлювати в них частини та встановлювати зв’язки між ними.

Активно розвивається мислення дитини. Вона визначає найістотніші ознаки об’єкта, групує предмети за матеріалом, призначенням, засвоює по­няття «частина», «ціле», «рівність» і «нерівність». Дитині цього віку доступне розуміння найпростіших причинних зв’язків у явищах, добре відомих їм із минулого досвіду. Розуміння причинності свідчить про чутливість до супе­речностей, про елементи критичності мислення. Дитина, розв’язуючи зада­чу, намагається осмислити її та способи розв’язання в самому процесі дії./Files/images/20231206_111542.jpg

Пам’ять. Дошкільник запам’ятовує предмети, ситуації, слова в дії, в процесі їх практичної, ігрової, трудової діяльності. Що активнішою і змістовнішою є діяльність дитини, то продуктивнішим виявляється мимовільне запам’ятовування.

Вперше складається довільне запам’ятовування шляхом повторення, елементарної систематизації матеріалу.

Посилюється стійкість уяви. Образи уяви жваві, яскраві. Доказом цього є те, що дитина досить довго може грати в одну й ту саму гру, не­одноразово переривати її та знову продовжувати. Збагачується репродук­тивна уява. Слухаючи художній твір, дитина уявляє його персонажів, переживає разом із ними певні емоції.

Увага стає стійкішою. Однак цей процес перебуває у прямій залеж­ності від особливостей розвитку нервової системи дитини. Можливість довільної уваги в цьому віці ще надзвичайно обмежена, тому потрібно цілеспрямовано працювати над її розвитком.

Воля дитини розвивається як здатність активно домагатися певної мети, долати зовнішні та внутрішні перешкоди, свідомо регулювати свою поведінку. Мета, яку ставлять перед дошкільником дорослі, є значним фактором формування цілеспрямованості його діяльності. Своєрідні цілі досягаються в сюжетно-рольовій грі (розгортання сюжету, дотримання ігрових правил тощо).

Емоції та почуття стають дедалі стійкішими. З’являється бажання бути корисним дорослому. Ставлення до однолітків набуває дружелюб­ного характеру. Дитина здатна співчувати іншим і робить це спонтанно. Проте характерним для цього періоду є перевага збудження над гальму­ванням, що за найменшого порушення умов життя призводить до бурх­ливих емоційних реакцій.

Чим би не займався чотирирічний дошкільник, він починає окрес­лювати мету і, підпорядковуючи їй свої дії, вчиться керувати своєю поведінкою, доводити розпочату справу до кінця, долати перешкоди. Вперше з’являється усвідомлення смислового зв’язку речей і дій. Цілком зрозуміло, що і в цьому процесі потрібна цілеспрямована увага доросло­го. Лише у співпраці з ним у дитини виробляється звичка до трудового зусилля, формується вміння оцінювати власні вчинки та дії.

/Files/images/20231103_091827.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 255