молодша група "СОНЕЧКО"

Це-яскраве СОНЕЧКО /Files/images/771452.gif

Стука у віконечко!

І всі діти-гарні й гожі-

Вмить на СОНЦЕ стали схожі!

В ногу з часом ми ідемо,

В групі "СОНЕЧКО" живемо!

Вихователь: Миронченко Тетяна Володимирівна, помічник вихователя Верпета Олена Павлівна.

Кількість дітей у молодшій групі 20 чоловік.

/Files/images/IMG-ff0b35eae16eb5649bb6b78bea0a37ae-V.jpg/Files/images/20231206_111358.jpg

Третій рік життя характеризується суперечністю між прагнення дитини до самостійності та її реальними можливостями. Найважливіше новоутворення у період «кризи трьох років» – це усвідомлення власного «Я».

Третій рік життя є одним із найголовніших у засвоєнні дитиною мови. Це стадія особливої чутливості дитини до мовних впливів. У цей період прискорюється темп мовлення. Джерелом мовленєвого розвитку, а особливо формування активного мовлення, стає мовленнєве спілкування з дорослим. Якщо допитливість дитини нормально задовольняється й стимулюється, то збагачення її словника відбувається доволі швидко. На початок третього року життя її словник складає 1000 слів, у три роки – 1200-1500 слів. Основною частиною активного словника дитини є іменники (до 60 %), дієслова (25-27 %) і прикметники (10-12 %).

Мовлення дитини поступово починає виступати у ролі організатора її власних дій, включатися в них у різних формах і на різних етапах виконання цих дій, зокрема у формі «егоцентричного» мовлення, тобто розмови дитини з собою, що формується на основі спілкування з іншими.

У зв’язку з розвитком предметної діяльності дитини мовлення стає основним засобом спілкування.

Дитина вчиться мислити, відкриваючи для себе властивості об’єктів не лише на власному досвіді, а в процесі практичного й мовленнєвого спілкування з дорослим. Намагаючись їсти ложкою, зачісуватися гребінцем, дитина за допомогою дорослого пізнає ці об’єкти як знаряддя дій. Мовлення включається в наочно-дійове мислення дитини, відкриваючи можливість подальшого удосконалення та переходу до вищих його форм. Виховання допитливості – одна з найважливіших умов розвитку дитячого мислення. Саме в цей період потрібне уважне ставлення дорослого до запитань дитини.

На третьому році життя у дитини активізується її репродуктивна уява. В перших іграх, в яких ще немає ні сюжету, ні ролі, уява проявляється у перенесенні дитиною відомої їй дії в нову ігрову ситуацію (годує ляльку, вкладає її спати тощо). Ці прості наслідувальні, багаторазово повторювані дії становлять основний зміст гри. Поступово дитина вчиться переносити одну і ту саму дію на різні предмети або одним предметом виконувати різні дії, відокремлюючи дію від предмета й узагальнюючи її. Так, дитина трьох років годує трісочкою ляльку, ведмедика, що є вже помітним кроком до справжньої ігрової дії.

З розвитком активності, самостійності дитини все різноманітнішими стають її стосунки з дорослими. Розвиваються взаємини й між самими дітьми, виникають спільні ігри. В іграх та малюнках простежується поява власних образів, задумів, хоча вони ще дуже нестійкі.

На третьому році життя дитини розширюються її сенсорні можливості, що забезпечують перцептивну, моторну й мовленнєву активність, зумовлюють розвиток фонематичного й музичного слуху.

Зростає інтерес до довкілля, до доступних розумінню дітей фактів дійсності. Сприймання предметів набуває ціліснішого характеру. Розвиток сприймання предметів у цьому віці залежить значною мірою від умов сенсорного розвитку, використання в роботі з дітьми дидактичних ігор, завдань типу геометричних вкладок, пірамідок.

Розширюється коло об’єктів, які привертають увагу дітей. Найбільшу увагу привертають не самі об’єкти, а дії з ними. Обсяг уваги та її стійкість ще дуже незначні. Легко відволікає увагу кожен новий, яскравіший об’єкт.

Прогресивні зміни спостерігаються у розвитку пам’яті, яка фіксує набутий дитиною сенсорний, емоційний досвід. Дитина дедалі більше запам’ятовує об’єктів. У цей віковий період образна пам’ять розвинена більше ніж словесно-логічна, тому дитина краще запам’ятовує емоційний матеріал, що супроводжується наочними та звуковими ілюстраціями. Процеси пам’яті мають мимовільний характер. Проте опанування активним мовленням сприяє першим проявам довільності в роботі пам’яті. Збільшується тривалість часу, впродовж якого в пам’яті дитини зберігається якесь враження. На третьому році життя дитина може впізнавати близьких осіб уже через кілька місяців. Трохи пізніше, ніж впізнавання, з’являється активна форма відтворення, якою є згадування.

Пам’ять дитини третього року життя проявляється і в формуванні навичок і звичок. Якщо життєдіяльність дитини організовано правильно, то вже до трьох років вона набуває цілої низки корисних звичок (миє руки, вітається тощо).

Помітні зміни відбуваються у дитини в емоційній сфері, що зумовлено розширенням спілкування дитини з дорослим, оволодінням мовними засобами та розвитком її самостійності. В емоціях дитини поступово зменшується елемент мимовільного наслідування. Значно ширшою стає сфера стимулів, що викликають емоції дитини. Швидше налагоджується позитивний контакт із незнайомими дорослими та ігрове спілкування з дітьми.

Урізноманітнюються почуття дитини до людей, які її оточують (прихильність, симпатія) і почуття, пов’язані з діяльністю (задоволення від досягнутого результату, засмучення від невдачі, радість від похвали). У дитини проявляються перші переживання гордості за свої досягнення, які позитивно оцінюють батьки й вихователі («я слухняний», «сам одягаюся»).

Висловлюючи такі судження, дитина відносить їх до своєї особи, радіє за своє «Я», усвідомлює якості, що з’являються в неї. Також проявляються емоції сорому, які виникають, коли дитина, зробивши поганий вчинок, переживає можливу втрату позитивної думки про себе з боку присутніх.

До трьох років у дитини закладаються передумови переходу до продуктивних видів діяльності (малювання, ліплення, конструювання). Наприкінці третього року життя у дитини з’являється нова форма дитячих комунікативних дій – емоційно забарвлені ігрові дії, за допомогою яких вона не лише проявляє своїм настроєм ставлення до однолітка, але й демонструє йому свої вміння.

Отже, до трьох років у дитини відбувається ряд якісних змін, які забезпечують поступове її перетворення на активного діяча в найближчому соціальному середовищі.

Кiлькiсть переглядiв: 253